Головна НОВИНИ Короткий огляд законодавства щодо карантину

Короткий огляд законодавства щодо карантину

 

Законом України від 17.03.2020 р. N 530-IX доповнено КЗпАП України статтею 44 3, згідно якої порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час надання правової допомоги громадянам та юрособам тимчасова науково-консультативна група АО «Чернігівська обласна колегія адвокатів» рекомендує враховувати наступні положення національного законодавства.

Конституція України

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. (наприклад, щодо питання про примусову самоізоляцію або примусову госпиталізацію)

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, за винятком обмежень, які встановлюються законом. (зверніть увагу обмеження мають бути встановлені законом, а не КМУ, наприклад щодо пересування парками, скверами, тощо)

Стаття 46. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, безробіття з незалежних від них обставин

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

 

Згідно Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану» надзвичайний стан в Україні не вводився.

 

Закон  ВР України, від 06.04.2000,  № 1645-III "Про захист населення від інфекційних хвороб"

Стаття 3. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері захисту населення від інфекційних хвороб (у редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX)

Стаття 4. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих органів виконавчої влади у сфері захисту населення від інфекційних хвороб

Стаття 5. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері захисту населення від інфекційних хвороб

Стаття 6. Повноваження центральних органів виконавчої влади щодо захисту населення від інфекційних хвороб

Статті 7-10, особливо в частині фінансування профілактичних та лікувальних заходів за рахунок Державного та місцевих бюджетів, юросіб та громадян та матеріальної відповідальності якщо епідемія чи спалах інфекційної хвороби виникли з вини встановленої юридичної або фізичної особи.

Стаття 17. Права та обов'язки громадян та їх об'єднань у сфері захисту населення від інфекційних хвороб

Стаття 18. Права та обов'язки підприємств, установ і організацій у сфері захисту населення від інфекційних хвороб

Стаття 19. Права осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями

Стаття 20. Обов'язки осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями

Стаття 22. Заходи щодо осіб, хворих на інфекційні хвороби, контактних осіб та бактеріоносіїв

Стаття 23. Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями

 

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

Стаття 3. Фінансове забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення

Зверніть увагу, що фінансування санітарних і протиепідемічних заходів, інших програм, спрямованих на профілактику захворювань населення, за рахунок громадян не передбачено. Виникає питання про заборону громадянам і їх відповідальність за появу в громадських місцях без забезпечення їх безоплатно масками.

Розділ II ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Стаття 28. Госпіталізація та лікування інфекційних хворих і носіїв збудників інфекційних хвороб

Стаття 30. Запобігання особливо небезпечним, небезпечним інфекційним хворобам, масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) та радіаційним ураженням

Кабінет Міністрів України відповідно до закону встановлює карантинно-обмежувальні заходи на території виникнення і поширення інфекційних хвороб та уражень людей.

У разі виникнення чи загрози виникнення або поширення особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень населення органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування за поданням відповідних головних державних санітарних лікарів у межах своїх повноважень можуть запроваджувати у встановленому законом порядку на відповідних територіях чи об'єктах особливі умови та режими праці, навчання, пересування і перевезення, спрямовані на запобігання та ліквідацію цих захворювань та уражень.

Стаття 43. Оскарження рішень і дій посадових осіб, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд

Розділ VI ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

            Адвокатам, які досягли 60-річного віку, у разі перешкоджання їх пересуванню з метою виконання адвокатських обов’язків, слід мати на увазі, що згідно ч. 2 ст. 397 КК України вчинення в будь-якій формі перешкод до здійснення правомірної діяльності захисника чи представника особи по наданню правової допомоги або порушення встановлених законом гарантій їх діяльності та професійної таємниці вчинені службовою особою з використанням свого службового становища,- караються штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Тимчасова науково-консультативна група Адвокатського об’єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів»